"Я – особлива дитина"

Я – особлива дитина, 

Я – ангел з одним крилом, 

Боже творіння, людина, 

Що бореться в світі зі злом. 

В моєму серці багато Віри, надії, тепла...

 І лине мрія крилато, І прагне любові душа…

Кожному з нас хочеться жити повним життям, спілкуватися один з одним і пізнавати нове, і в кожного з нас є свої особливості. Люди з обмеженими можливостями - такі ж люди, як і будь-хто з вас. Вони майже нічим не відрізняються, тільки носять окуляри з товстими лінзами, слуховий апарат, використовують допоміжну техніку для пересування, спеціальні книги для читання, приймають певні медичні препарати або обмежені в прийомі деякої їжі і т.д.Більшість людей з подібними порушеннями здоровя проводять активний спосіб життя. Вони можуть вчитися в загальноосвітніх навчальних закладах або в інтернатах. А працюють там, де дозволяють їх фізичні можливості та умови з доступності середовища. Будь-яке з перерахованих захворювань є випробуванням для людини, але воно також тренує силу волі і вчить відповідальності за себе і своїх близьких, що часто допомагає домогтися в житті успіху. Як відомо, у людей з поганим зором загострені інші почуття, зазвичай, слух. У людей з ДЦП та глухонімих часто виявляються здібності до творчості. Люди з інвалідністю можуть ходити в школу, мати роботу, одружитися, підтримувати сім'ю і жити у власному будинку. Вони можуть бути обмежені фізично, але вони безмежні у своїх здібностях, талантах і прагненні до самовираження.Завдяки величезній силі духу і волі, ці люди можуть домогтися успіхів у найрізноманітніших сферах: науці, бізнесі, художній творчості, мистецтві, спорті. Дуже часто люди з обмеженими фізичними можливостями можуть досягти більшого, ніж абсолютно здорові люди. Вже багато років проводяться різноманітні спортивні змагання для інвалідів та спеціальні Олімпійські ігри. Інваліди-спортсмени часто показують результати, які далеко не кожна здорова людина може досягти навіть наполегливими тренуваннями!

“Ми не такі, як всі, ми трохи інші,

Коли нам важко, тихо пишемо вірші

 І просимо: не треба нас жаліти,

 А тільки серцем варто зрозуміти.

Повірте в нас, повірте в наші сили,

 Щоб в себе ми повірити зуміли,

Щоб ожила в серцях у нас надія

, Щоб у душі не гаснув вогник мрії.

Якщо є віра, то усе ми зможем,

Важкі години спільно переможем,

Ніщо не здатне на заваді стати,

Бо труднощі ми будемо долати.

Повірте, друзі, в наші творчі сили.

 Щоб ми піднятись над світи зуміли,

Щоб птахами змогли ми полетіти,

Щоб в наших душах пламеніли квіти”

Поки що в Україні існує безліч проблем, які позбавляють інвалідів можливості вести повноцінний спосіб життя і ізолюють їх від суспільства, залишаючи один на один зі своїм нещастям. Люди з обмеженими можливостями не просять проявляти до них співчуття. Вони вважають себе рівноправними членами суспільства, хоча і потребують іноді допомоги оточуючих людей. Але завжди слід памятати золоте правило: перш, ніж зробити що-небудь для такої людини, потрібно запитати, чи потребує вона Вашої допомоги. Таким чином, виявляється повага до особистої свободи. Що ми можемо зробити, щоб світ став кращим? Головне, необхідно пам'ятати: людина з особливими проблемами - така ж людина, як і всі, тільки жити їй набагато важче, ніж людині, яка немає вад здоровя! Намагайтеся з розуміння ставитись до потреб інших людей. Лише мир, злагода, доброта і порозуміння врятують світ!

“…люди, на землі Спішіть добро творити, Щоб нам не згинути у морі зла! Щоб кожен міг серед краси прожити У царстві справедливості й добра”