На формування особистості дитини впливає багато чинників, серед яких чільне місце посідає культура й мистецтво. Поступово знайомлячись з культурною спадщиною людства, дитина прилучається до її цінностей, збагачує власний життєвий досвід, має можливість творчо застосовувати набуті знання у притаманних їй видах діяльності. Відповідно, розвивається уява, мислення, комунікативні навички, вміння розуміти іншого тощо.
Музика, художнє слово, зображувальне мистецтво, театр стають для дитини джерелом переживання радощів, відкривають дитині мистецтво, забезпечують багатство вражень. В. Сухомлинський зазначав: «Кожна дитина не тільки сприймає, але й малює, творить, створює. Те, як дитина бачить світ, - є своєрідною художньою творчістю. Образ, шо срийняла й одночасно створила дитина, несе в собі яскраве емоційне забарвлення. Діти переживають бурхливу радість, сприймаючи образи навколишнього світу і додаючи до них що-небудь з фантазії. Емоційна насиченість сприйняття – це духовний заряд духовної творчості.»
Поняття «творчість» широко використовується у повсякденному житті та науковій літературі. Проте існують труднощі щодо його значення. До основних понять «творчості» належать такі:
Творчість - це діяльність людини, в якій вона створює нові об'єкти та якості, схеми поведінки й спілкування, нові образи та знання;
Творчість є вищою формою активності та самодіяльності людини;
Творчість - це суто людська діяльність; це не лише створення суспільно значущого продукту, творчістю можна назвати всі ті «відкриття», які людина робить особисто для себе; творчими є майже всі психічні процеси, за винятком, може, автоматизованих дій;
Творчість – це потреба в самоактуалізації, повній і вільній реалізації своїх здібностей та життєвих можливостей.
Аналізуючи наведені визначення, робимо висновок, що творчість – це людська діяльність, у процесі якої особистість, задовольняючи потреби в реалізації своїх здібностей, створює нові знання, обєкти, схеми поведінки, робить власні «відкриття».
Поряд із поняттям «творчість» вживається й «креативність». Креативність розглядається вченими як характеристика творчого потенціалу особистості. За словником термінів «Дошкільна освіта», «креативність – це рівень творчої обдарованості, здатності до творчості, що складає досить стійку характеристику особистості». Отже, поняття «творчість» та «креативність» характеризують особистість.
Як вказує Л. Паламарчук, творчість є напруженою роботою, якій передує тривалий період накопичення вражень про наволишній світ, сприйняття, аналізу явищ, подій, усвідомлення власного ставлення до них. Але це більше стосується дорослих. Для дитини-дошкільника пізнання навколишнього світу складає сенс її життя, творчість є ніби продуктом цього пізнання. Зважаючи на психологію особистості дитини-дошкільника, не можемо не зупинитися на особливостях дитячої творчості. Аналіз праць науковців дозволяє стерджувати що:
· Творчі прояви у дитини спостерігаються досить рано. Але, на жаль, наука не має достатньо повної характеристики творчих проявів дитини раннього віку. Зумовлене це насамперед тим, що кожна дитина індивідуальна, отже, творчі прояви в кожної окремої дитини будуть притаманні тільки цій дитині, хоча, безумовно, є й типові творчі прояви, характерні для дітей-дошкільників;
Завдання творчого характеру
Розвиток творчих здібностей дитини дошкільного віку неможливий без організації вирішення дошкільниками найрізноманітніших завдань творчого характеру у сім'ї .
Перша група: завдання, спрямовані на розвиток перцептивої сфери (диференційованого сприйняття) та довільної уваги:
На аркушеві намальованого будь-які предмети, дуже щільно прилягають один до одного. Їх необхідно назвати й визначити кількість;
Пропонується заштриховувати малюнок з урахуванням заданих умов, які визначені для штрихування різних геометричних фігур;
Необхідно знайти однакові чи відповідні один одному малюнки й розфарбувати їх:
Знайти дві половини певної живої істоти й розфарбувати їх однокавим кольором;
Знайти збоку на аркушеві паперу і на самому малюнку однаковий малюнок, і, використовуючи зразок, домалювати предмети на основномі малюнку;
Вибрати з декількох малюнків один, який відповідає зображеному контурові;
Знайти подібні фігури;
Знайти на малюнку відмінні деталі;
Друга група: завдання, спрямовані на розвиток наочно-образного мислення:
Завдання на визначення просторових відношень:
Завдання, які можна використати подумки, повертаючи або обертаючи зображення:
Подумки перевернути зображення, намалювати перевернуте зображення;
Подумки повернувши малюнок, знайти фігуру, яка допоможе добудовати незавершений перевернутий малюнок;
Якщо задана послідовність обертання малюнка, необхідно встановити, яким буде наступний оберт у запропонованій послідовності;
Необхідно подумки покласти на два малюнки один на другий і знайти зображення, яке вийде в результаті цього накладання;
Необхідно знайти з декількох запропонованих на вибір частин малюка ту, яка відстутня на ньому;
Необхідно уявити, який із запропонованих способів допоможе розділити запропоновану фігуру;
Завдання, що пропонують подумки простежити можливі шляхи виходу із лабіринту й, обравши правильний, намалювати його, намагаюяись не торкатися межі доріжки.
Третя група: завдання на виконання основних логічних дій, розвитток розумових операцій (аналіз, синтез, порівння, узагальнення, абстрагування, визначення закономірностей) та формування понятійного апарату:
Завдання на формування понятійного апарату та логічного мислення:
Необхідно із зображеньдекількох предметів знайти один «зайвий» і пояснити, чому саме цей предмет не підходить до інших, віділяючи при цьому узагальнююче поняття;
Вимагається згрупувати предмети, об'єднуючи їх за спільною ознакою;
Необхідно знайти «зайву» картинку попередньо визначивши пору року, за розташованим у центрі аркуша папреу малюнком;
Завдання, спрямовані на розвиток розумових операцій аналізу, синтезу,порівняння, узагальнення, визначення закономірностей:
Проаналізувати послідовність розташування малюнків логічно продовжити чи завершити їх, заповнити вільні місця, вибравши із запропонованих чи намальованих необхідні малюнки;
Завдання, де небхідно визначити логічні закономірності розташування малюнків у своєрідній таблиці;
Четверта група: завдання, спрямовані на розвиток дрібної моторики руки, здорових і моторних координаційта довільної уваги:
Завдання, в яких треба з'єднувати намальовані крапки:
Малюнки, зображені крапками;
Поступовий перехід від з'єднання крапок до самостійно домальовування дрібних деталей;
З'єднання крапок у послідовності чисел, що їм відповідають;
Комбіновані варіанти вправ;
Завдання, для вирішення яких необхідно домальовувати малюнки різного рівня складності:
Малювання візерунків;
Домальовування невеличких малюнків;
Завдання комбінованого типу, які мають, окрім основної, яскраво виражену інтелектуальну задачу;
Необхідно розглянути малюнок, використовуючи визначені правила добору різних кольорів, з урахуванням не тільки кольору, а й форми зафарбованих фігур.
П'ята група: завдання, спрямовані на розвиток зв'язного мовлення:
1) За малюнком, що відображає події тієї чи іншої казки, необхідно пригадати назву і сюжет цієї казки, переказати її;
2) Необхідно скласти розповідь за сюжетом малюнка, а потім вгадати історію про те, що було до подій зображених на малюнку, і що буде далі;
3) На аркушеві паперу пропонується декілька невеличків малюнків, що відображають певну послідовність подій, за якими слід скласти розповідь.
Завдання творчого характеру
Розвиток творчих здібностей дитини неможливий без організації вирішення дошкільниками найрізноманітніших завдань творчого характеру у сім'ї .
Перша група: завдання, спрямовані на розвиток перцептивої сфери (диференційованого сприйняття) та довільної уваги:
На аркушеві намальованого будь-які предмети, дуже щільно прилягають один до одного. Їх необхідно назвати й визначити кількість;
Пропонується заштриховувати малюнок з урахуванням заданих умов, які визначені для штрихування різних геометричних фігур;
Необхідно знайти однакові чи відповідні один одному малюнки й розфарбувати їх:
Знайти дві половини певної живої істоти й розфарбувати їх однокавим кольором;
Знайти збоку на аркушеві паперу і на самому малюнку однаковий малюнок, і, використовуючи зразок, домалювати предмети на основномі малюнку;
Вибрати з декількох малюнків один, який відповідає зображеному контурові;
Знайти подібні фігури;
Знайти на малюнку відмінні деталі;
Друга група: завдання, спрямовані на розвиток наочно-образного мислення:
Завдання на визначення просторових відношень:
Завдання, які можна використати подумки, повертаючи або обертаючи зображення:
Подумки перевернути зображення, намалювати перевернуте зображення;
Подумки повернувши малюнок, знайти фігуру, яка допоможе добудовати незавершений перевернутий малюнок;
Якщо задана послідовність обертання малюнка, необхідно встановити, яким буде наступний оберт у запропонованій послідовності;
Необхідно подумки покласти на два малюнки один на другий і знайти зображення, яке вийде в результаті цього накладання;
Необхідно знайти з декількох запропонованих на вибір частин малюка ту, яка відстутня на ньому;
Необхідно уявити, який із запропонованих способів допоможе розділити запропоновану фігуру;
Завдання, що пропонують подумки простежити можливі шляхи виходу із лабіринту й, обравши правильний, намалювати його, намагаюяись не торкатися межі доріжки.
Третя група: завдання на виконання основних логічних дій, розвитток розумових операцій (аналіз, синтез, порівння, узагальнення, абстрагування, визначення закономірностей) та формування понятійного апарату:
Завдання на формування понятійного апарату та логічного мислення:
Необхідно із зображеньдекількох предметів знайти один «зайвий» і пояснити, чому саме цей предмет не підходить до інших, віділяючи при цьому узагальнююче поняття;
Вимагається згрупувати предмети, об'єднуючи їх за спільною ознакою;
Необхідно знайти «зайву» картинку попередньо визначивши пору року, за розташованим у центрі аркуша папреу малюнком;
Завдання, спрямовані на розвиток розумових операцій аналізу, синтезу,порівняння, узагальнення, визначення закономірностей:
Проаналізувати послідовність розташування малюнків логічно продовжити чи завершити їх, заповнити вільні місця, вибравши із запропонованих чи намальованих необхідні малюнки;
Завдання, де небхідно визначити логічні закономірності розташування малюнків у своєрідній таблиці;
Четверта група: завдання, спрямовані на розвиток дрібної моторики руки, здорових і моторних координаційта довільної уваги:
Завдання, в яких треба з'єднувати намальовані крапки:
Малюнки, зображені крапками;
Поступовий перехід від з'єднання крапок до самостійно домальовування дрібних деталей;
З'єднання крапок у послідовності чисел, що їм відповідають;
Комбіновані варіанти вправ;
Завдання, для вирішення яких необхідно домальовувати малюнки різного рівня складності:
Малювання візерунків;
Домальовування невеличких малюнків;
Завдання комбінованого типу, які мають, окрім основної, яскраво виражену інтелектуальну задачу;
Необхідно розглянути малюнок, використовуючи визначені правила добору різних кольорів, з урахуванням не тільки кольору, а й форми зафарбованих фігур.
П'ята група: завдання, спрямовані на розвиток зв'язного мовлення:
1) За малюнком, що відображає події тієї чи іншої казки, необхідно пригадати назву і сюжет цієї казки, переказати її;
2) Необхідно скласти розповідь за сюжетом малюнка, а потім вгадати історію про те, що було до подій зображених на малюнку, і що буде далі;
3) На аркушеві паперу пропонується декілька невеличків малюнків, що відображають певну послідовність подій, за якими слід скласти розповідь.
Коментарі
Дописати коментар